Індекс рубрикатора НБУВ: Ш400.221.7 + Ш5(4СОЮ)6-334

Рубрики:

Соціалістичний реалізм <теорія л-ри>

Література

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено генезис і становлення жанру українського роману ХІХ ст. Проаналізовано роль російськомовних романів українських авторів у становленні жанру. Розглянуто питання трансформації та розширення жанрових форм українського роману 1920-х рр., жанрові проблеми постмодерністського роману.

Освещены генезис и становление жанра украинского романа ХІХ ст. Проанализирована роль русскоязычных романов украинских авторов в становлении жанра. Рассмотрены вопросы трансформации и распространения жанровых форм украинского романа 1920-х гг., жанровые проблемы постмодернистского романа.

Розглянуто теоретичні підходи до осмислення жанру роману та його різновидів у минулому та сучасному. Запропоновано варіанти жанрологічного аналізу романів І.Нечуя-Левицького "Над Чорним морем", В.Підмогильного "Невеличка драма", В.Слапчука "Дикі квіти", які належать до різних літературних епох.

Рассмотрены теоретические подходы к осмыслению жанра романа и его разновидностей в прошлом и настоящем. Предложены варианты жанрологического анализа романов И.Нечуя-Левицкого "Над Чорным морем", В.Подмогильного "Небольшая драма", В.Слапчука "Дикие цветы", принадлежащих к разным литературным эпохам.

Висвітлено найважливіші особливості літературного процесу в Україні XX ст. Охарактеризовано постаті та визначено стильові ознаки художньої спащини таких видатних вітчизняних письменників, як П.Тичина, М.Рильський, В.Сосюра, Б.-І.Антонович, М.Хвильовий, Г.Косинка, І.Кочерга, Є.Маланюк, О.Довженко, А.Малишко, Л.Костенко, В.Симоненко, Г.Тютюнник, В.Стус. Запропоновано систему правил для здійснення цілісного аналізу літературного твору зі своїм інструментарієм і термінологією.

Освещены важные особенности литературного процесса в Украине XX в. Охарактеризованы личности и определены стилевые признаки художественного наследия таких выдающихся отечественных писателей, как П.Тычина, М.Рыльский, В.Сосюра, Б.-И.Антонович, Н.Хвилевой, Г.Косынка, И.Кочерга, Е.Маланюк, А.Довженко, А.Малышко, Л.Костенко, В.Симоненко, Г.Тютюнник, В.Стус. Предложена система правил для осуществления целостного анализа литературного произведения со своими инструментарием и терминологией.

Вперше в українському літературознавстві запропоновано теоретичну модель жанру роману та здійснено спробу систематизації його різновидів за відомими критеріями класифікації. З'ясовано специфічні особливості родо-видових і міжвидових поєднань. Проаналізовано рецепцію українського роману в літературно-критичних статтях П.Куліша, М.Костомарова, М.Максимовича, П.Мирного, І.Білика, М.Драгоманова та наукових розвідках І.Франка, Д.Чижевського, М.Бахтіна, Д.Лукача. Досліджено основні етапи розвитку теорії роману у вітчизняному літературознавстві, обгрунтовано шляхи становлення та жанрової еволюції українського роману. Вперше проаналізовано соцреалістичний канон роману й обгрунтовано штучність і неорганічність терміну "роман-епопея".

Наведено статті учасників Всеукраїнської наукової конференції, присвяченої 170-річчю з дня народження класика української культури І. С. Нечуя-Левицького. Проблематика досліджень є різноманітною: теоретико-літературні, історико-літературні, мовні аспекти, інтерпретація текстів і порівняльні студії, фольклористика, етнографія.

Приведены статьи участников Всеукраинской научной конференции, посвященной 170-летию со дня рождения классика украинской культуры И. С. Нечуя-Левицкого. Проблематика исследований представлена разнообразной: теоретико-литературные, историко-литературные, языковые аспекты, интерпретация текстов и сравнительные студии, фольклористика, этнография.

Наведено матеріали філологічного семінару "Теоретичні й методологічні проблеми літературознавства", діяльність якого відновлена у 1996 р. за участю кафедри теорії літератури та компаративістики Київського національного університету імені Т.Шевченка, Українського наукового інституту Гарвардського університету, Варшавського університету, Університету Масарика (Брно, Чехія), Тбіліського університету та Інституту літератури імені Т.Шевченка НАН України, а також матеріали семінару "Літературна критика (ЛК) і критерії художності". Розглянуто питання трансформації предметності ЛК в Україні в ХХ ст., модифікації порівняльних методик компаративних студій І. Франка. Проаналізовано психокритику як метод дослідження сучасної літератури, завдання ЛК в концепції І. Франка. Визначено статус і роль художності в словесності Нового часу, методологічні засади та нагальні завдання літературно-критичної практики, модус інтертекстуальності як критерій художності літературного тексту. Розкрито феномен художності авторської свідомості й індивідуальності, "феномен Стуса" в інтерпретації М. Коцюбинської в контексті онтології слова та духу, жанри письменницької критики Є. Маланюка.

Приведены материалы филологического семинара "Теоретические и методологические проблемы литературоведения", деятельность которого восстановлена в 1996 г. с участием кафедры теории литературы и компаративистики Киевского национального университета имени Т.Шевченко, Украинского научного института Гарвардского университета, Варшавского университета, Университета Масарика (Брно, Чехия), Тбилисского университета и Института литературы имени Т.Шевченко НАН Украины, а также материалы семинара "Литературная критика (ЛК) и критерии художественности". Рассмотрены вопросы трансформации предметности ЛК в Украине в ХХ ст., модификации сравнительных методик компаративных студий И. Франко. Проанализированы психокритика как метод исследования современной литературы, задачи ЛК в концепции И. Франко. Определены статус и роль художественности в словесности Нового времени, методологические основы и неотложные задачи литературно-критической практики, модус интертекстуальности как критерий художественности литературного текста. Раскрыты феномен художественности авторского сознания и индивидуальности, "феномен Стуса" в интерпретации М. Коцюбинской в контексте онтологии слова и духа, жанры писательской критики Е. Маланюка.

Осмислено різні творчі іпостасі класика, а також окремі аспекти творчості його доньки та сподвижниці - Л. Старицької-Черняхівської. Висвітлено поетичну спадщину М. Старицького в контексті формування естетичних тенденцій української поезії кінця XIX - початку XX ст. Показано важливість творчості та самої особистості митця для українського драматургічного дискурсу, визначено провідні риси його драматичної творчості. Досліджено художню інтерпретацію історичних реалій державотворення у прозі митця, співвідношення історичної правди та художнього вимислу в романах В. Скотта та М. Старицького. Розглянуто питання творчої співпраці Л. Старицької-Черняхівської та В. Самійленка.

Розглянуто одні з перших зразків кінороману, котрий постав в українській і західноєвропейських літературах як авантюрно-пригодницький твір. З'ясовано баланс літературних і кінематографічних прийомів у ньому (особливості сюжету, композиції, способи відтворення зовнішніх і внутрішніх рис героїв, засоби візуалізації тексту).

Розглянуто специфічні риси новітнього історичного роману, його жанрові модифікації в аспекті художнього моделювання подій Другої світової війни, її травматичного досвіду, актуалізації для сучасності. Об'єкт дослідження - твори П. Ранкова, М. Матіос, К. Тучкової.